Виховання національно-свідомого громадянина нашої держави можливе лише на високих ідеалах і традиціях українського народу. Однією з них – це шанобливе ставлення до хліба.
Вчити любові до землі, до хліба, до людей праці – основна мета Музею хліба Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. В Музеї зібрано понад 2000 експонатів, які розповідають про історію хліба, його значення для людини, походження основних зернових культур (жита, пшениці, кукурудзи, ячменю та інших).
К.А.Тимірязєв говорив: «Шматок добре випеченого хліба становить один з величних винаходів людського розуму». Тисячоліттями люди вирощували зерно, отримували борошно і випікали хліб. З ним вони пов’язували надію на життя.
В експозиції Музею також розповідається про розвиток хліборобства в період колективізації (що на даному етапі оцінюється неооднозначно), але це наша історія. Голодомор на Україні (1932-33 рр.), під час якого загинуло біля 10 млн людей.
Також значне місце відведено розповіді про хліборобську ниву воєнних (1941-1945) років та в період її відродження, зокрема показані норми видачі хліба населенню блокадного Ленінграда по хлібних карточках. „125 блокадних грам з вогнем і кров’ю пополам”, – писала поетеса Ольга Берггольц. В цій експозиції закарбована сувора пам’ять, гнівне обвинувачення паліям війни. У всіх експонатах, від хлібної шкоринки до щоденника Тані Савичевої, – заклик до народів світу не допустити нових смертей і руйнувань.
Склад блокадного хліба: житнє борошно, дефектне 50%, макуха 10%, солод 10%, целюлоза 15%, висівки 5%, пил збоєн і соєве борошно 10%.
Чітке уявлення про велетенську відстань у роках отримуєш, коли доторкаєшся до знарядь праці, які служили нашим далеким предкам і широко представлені в Музеї (від дерев’яного плуга до сучасного трактора, від ковша для ручної сівби до комбайна).
Понад 150 красивих короваїв з різних куточків України можна побачити в експозиції «Хліб – усьому голова». Окраса її, національний хліб України – наша пишна українська паляниця з рум’яним гребінцем. А ще тут можна побачити національний хліб Казахстану, Узбекистану, Туркменистану, Грузії, Вірменії, Киргизстану, Латвії, Литви і навіть Франції та інших держав світу.
В Музеї також зібрано понад 100 експонатів різних сільськогосподарських культур: пшениці, жита, вівса, ячменю, рекомендованих Міністерством аграрної політики України для посіву на полях КСП, асоціацій, фермерських господарств, тощо. Ця експозиція приводить до думки, що збільшення виробництва зерна – нашого стратегічного товару, першорядне завдання держави. І значна роль у вирішенні цього питання належить молоді. Це їй, насамперед, працювати в КСП, фермерських господарствах, асоціаціях вести дослідницьку роботу, зміцнюючи своєю працею нашу державу, національний прапор якої увібрав небесну синь і золото хлібного лану.
Музей хліба став джерелом руху молоді за бережливість, центром виховання доброти, працелюбства, шани до людей праці.